Особливі вимоги пред'являються до перевезення тварин за кордон . Залежно від призначення сільськогосподарські тварини (велика рогата і дрібна худоба, свині та ін.) та птиця (кури, гуси та ін.) поділяють на:
- забійних;
- племінних (для відтворення певної породи);
- робітників.
Відповідно до вимог ветеринарного статуту до перевезення допускаються здорові тварини, які не піддаються інфекційним захворюванням .
За час перевезення у тварин відбувається втрата їхньої маси. При перевезенні свиней та великої рогатої худоби на відстань 25—250 км. втрати маси становлять, залежно від відстані, близько 4 %. Спостерігається деяке збільшення втрат маси при перевезеннях у літню пору і зменшення — взимку. Тварини належать до IV класу вантажів.
Перевезення скотовозом - особливості та умови
Тварин перевозять у спеціальному рухомому складі – напівпричіп-скотовоз. Він обладнується стабілізатором поперечної стійкості, кузов має природну припливну вентиляцію у верхній та нижній частинах, бічні та задні двері-трап, спеціальний механізм для його підйому та опускання, внутрішнє електричне освітлення та жижезбірник. Необхідна площа кузова, м 2 необхідна для перевезення однієї тварини, розраховується за спеціальними формулами. Визначивши площу, необхідну однієї тварини і знаючи розміри кузова, встановлюють норми навантаження тварин. Недотримання норм навантаження веде як до втрат маси, до збільшення механічних ушкоджень тварин.
Навантаження тварин у кузов напівпричепа-фургона здійснюється безпосередньо із землі або з естакади. При завантаженні через задню та бічну двері дрібну рогату худобу та свиней завантажують партіями з обов'язковим встановленням перегородок. Велику рогату худобу потрібно обов'язково прив'язувати до кільця, які розташовані на перегородках.
Умови транспортування живої риби
Особливим видом перевезень є перевезення живої риби у спеціалізованих цистернах. Для підтримки життєдіяльності риби у процесі перевезень конструкцією цистерни передбачено насичення води киснем (повітрям). Кількість кисню у воді має бути приблизно 60 мг на 1 кг маси живої риби (коропа). За однакових умов перевезення риба, що споживає багато кисню (форель, сиг, стерлядь), гине швидше, ніж, наприклад, короп, який не потребує великої його кількості.
При підвищенні температури води вміст розчинного кисню в ній зменшується та прискорюється обмін речовин у тілі риби: риба стає млявою. Температура води в цистерні має бути різною залежно від періоду року: влітку — від +10 до +14°С, навесні та восени — від +4 до +6°С, узимку — від +1 до +2°С. Підвищити температуру води в цистерні можна, підігріваючи повітря, що надходить до неї. Влітку воду перед навантаженням риби охолоджують чистим подрібненим льодом. Щоб уникнути травмування риби, навантаження повинно здійснюватися після розчинення льоду.
